Mpox — це рідкісне вірусне захворювання, спричинене вірусом Mpox (вірус віспи мавп, monkeypox virus). Віруси Mpox споріднені із вірусами класичної віспи та вірусами коров’ячої віспи. До цього часу віспа мавп була широко розповсюджена в Західній і Центральній Африці. Там віруси зустрічаються переважно у гризунів. Незважаючи на свою назву, віспа мавп зустрічається у мавп доволі рідко. Люди також можуть заразитися і захворіти.
У районах, де віспа мавп широко розповсюджена (ендемічна), передача до людині відбувається в основному через контакт із зараженими тваринами або їх екскрементами, а також через споживання недостатньо обробленого м’яса заражених тварин.
Передача від людини до людини рідкісна і зазвичай відбувається лише у випадку близького контакту (в тому числі, наприклад, під час статевих контактів). Віспяні виразки (типові шкірні пухирі та пустули) містять особливо велику кількість вірусів. Зараження можливе зокрема під час контакту (наприклад, неушкодженої шкіри або слизових оболонок) із вмістом віспяних пухирів або струпа (кірочок) на шкірі. У разі виразок або ран у роті вірус, крім прямого контакту, також може передаватися через слину постраждалих. Чи може віспа мавп поширюватися через сперму або вагінальні виділення, ще остаточно не з’ясовано, але здається можливим.
Вже після появи перших неспецифічних ознак захворювання люди, які вступають у близький контакт, також можуть заразитися через краплі у повітрі, яким ми дихаємо, або краплі слини.
Вірус також може передаватися через одяг, постільну білизну, рушники або такі предмети, як столові прибори та смартфони, до яких торкалася інфікована людина.
Зараження відбувається у разі потрапляння вірусу на слизові оболонки очей, рота, носа, статевих органів або заднього проходу. Дихальні шляхи також можуть бути вхідними воротами інфекції. Вірус також може потрапити в організм через найменші пошкодження шкіри. У вагітних жінок вірус може передаватися майбутній дитині через плаценту. Інфіковані батьки можуть заразити дитину через контакт зі шкірою під час або після народження.
На відміну від класичної віспи, яка була ліквідована у 1980 році, віспа мавп із подібними ознаками захворювання зазвичай протікає набагато легше. Але тяжкий і навіть летальний перебіг також можливий.
Загальними ознаками захворювання можуть бути переважно висока температура, головний біль, біль у м’язах і спині та збільшення лімфатичних вузлів. Характерною є висипка на шкірі у вигляді плям та пустул, які з часом покриваються кіркою і відпадають.
Зазвичай висип з’являється переважно на обличчі, долонях і підошвах ніг. Зміни шкіри та слизових оболонок також можуть бути виявлені на губах та всередині ротової порожнини, в області статевих органів, заднього проходу та очей. У випадках, які з’являються зараз, часто спостерігається висип на статевих органах і задньому проході.
Симптоми захворювання зазвичай тривають від двох до чотирьох тижнів і в більшості випадків зникають самі по собі без лікування.
Перші симптоми з’являються приблизно через 5–21 день після зараження. Інфіковані люди є заразними, поки у них є ознаки захворювання. Зазвичай це займає від двох до чотирьох тижнів.
Новонароджені, діти, вагітні жінки, люди похилого віку та люди з імунодефіцитом особливо схильні до ризику важкого перебігу віспи мавп.
Особам із доведеною інфекцією Mpox (віспи мавп) зазвичай призначають ізоляцію. Будь ласка, дотримуйтеся вимог управління охорони здоров‘я. Під час самоізоляції вдома слід, серед іншого, дотримуватися таких заходів:
Оскільки зараження віспою мавп можливе лише при тісному контакті з інфікованими людьми й через спільні предмети та поверхні, слід уникати контакту з хворими людьми або особами, які контактували з ними.
Вакцини, розроблені для захисту від класичної віспи, також захищають від віспи мавп. В ЄС, тобто також у Німеччині, з 2013 року схвалена вакцина від віспи, яка переноситься краще, ніж попередні вакцини від віспи. Вони можуть використовуватись у людей віком від 18 років. Вакцинація рекомендована Постійним комітетом з вакцинації (STIKO) насамперед людям, які мали тісний контакт із хворою людиною або відповідними лабораторними зразками (профілактика після контакту). Щеплення слід зробити якнайшвидше після контакту, не пізніше ніж через 14 днів. Крім того, наразі вакцинація рекомендована чоловікам, які мають гомосексуальні статеві контакти із частою зміною партнерів, а також працівникам спеціальних лабораторій. Загальна вакцинація не рекомендується. Детальні рекомендації щодо вакцинації можна знайти на сайті Інституту Роберта Коха.
Відповіді на поширені запитання — загальнозрозумілі, достовірні та базовані на поточному стані знань — можна знайти на сторінці www.infektionsschutz.de/themen/mpox.
Інформацію та консультацію можна завжди отримати в місцевому управлінні охорони здоров’я. Оскільки інфекції Mpox підлягають обов’язковій реєстрації, там є інформація про поточну ситуацію та досвід поводження з цією хворобою.
Додаткова (спеціальна) інформація доступна на сайті Інституту Роберта Коха (RKI) за адресою www.rki.de/mpox.