TУБЕРКУЛЬОЗ

Туберкульоз спричиняють бактерії. Збудники вражають переважно легені, і першою ознакою хвороби, окрім іншого, є кашель, але вони також можуть вразити майже будь-який орган та спричинити важке захворювання. При цьому в більшості випадків хвороба жодним чином не проявляється. Останніми десятиріччями в Німеччині кількість випадків захворювання на туберкульоз знизилася. Причиною цього є покращення умов життя та ефективне лікування хвороби. Однак із 2009 року кількість зареєстрованих випадків на рік майже не зменшилася, а в 2015 році навіть вперше значно збільшилася. Ці зміни пов’язані з міграційним потоком і старінням населення.

У всьому світі бактерії, що спричиняють туберкульоз, стають усе більш нечутливими до препаратів для його лікування. Резистентні збудники спричиняють хворобу, яку важко лікувати та яка часто є заразною впродовж тривалого часу.

Ураження легень (найчастіше)

Як правило, захворювання розпочинається з неспецифічних скарг на втому та виснаження. Окрім того, воно може викликати гарячку, відсутність апетиту з небажаною втратою ваги та потовиділення під час сну. Типовими скаргами також є кашель, що довго не проходить, іноді з кров’ю, та біль під час дихання.

Ураження інших органів (рідше)

За розповсюдження бактерій у лімфатичних і кровоносних шляхах організму можуть також бути уражені інші органи, як-от лімфатичні вузли, реберна плевра, нирки чи сечові шляхи. Рідше спостерігається ураження кісток, суглобів, хребта, травного тракту чи центральної нервової системи.

Міліарний туберкульоз і запалення оболон головного мозку (дуже рідко)

Дуже рідкими, але особливо страшними формами туберкульозу є міліарний туберкульоз, який вражає більшість органів, та туберкульозне запалення оболон головного мозку. Вони є особливо небезпечними для немовлят і малих дітей, а також для людей з імунодефіцитом.

Як правило, за своєчасного виявлення та правильного лікування туберкульозу жодних наслідків цієї хвороби не спостерігають.

Здебільшого захворювання проявляється через 6–8 тижнів після передачі інфекції. Це не означає, що людина захворіла, просто може бути так, що збудник уразив імунну систему. Після араження захворювання виникає лише приблизно в 5–10 % підлітків і дорослих. У ипадку з малими дітьми та особами зі значним імунодефіцитом ця цифра становить 20–40 %. Після зараження збудниками туберкульозу є три варіанти розвитку ситуації.

• У більшості випадків хвороба не наступає, оскільки імунітет організму пригнічує дію збудників або знешкоджує їх.
• Спочатку збудники, присутні в організмі, жодним чином себе не проявляють. Але якщо ефективність імунного захисту знизиться, хвороба може виникнути через роки чи навіть десятиріччя. В інфікованих дітей захворювання виникає частіше й часто вже в перший рік після зараження. Діти, що захворіли, часто не мають типових скарг, але в них може вповільнитись розвиток.
• Виникає захворювання. Заразними є пацієнти з легеневим туберкульозом відкритої форми, в яких із кашлем виділяються здатні до розмноження збудники, що присутні в мокроті. За умови прийому ефективних препаратів хворі перестають бути заразними здебільшого через 2–3 тижні.

• Якщо ви кашляєте довше ніж три тижні, вас має оглянути лікар. Якщо ви помітили в окроті кров, негайно зверніться за консультацією. Що раніше туберкульоз буде виявлено, то легше його буде вилікувати.
• Чітко дотримуйтеся санітарно-гігієнічних заходів, рекомендованих лікувальним закладом.
• Якщо після контакту з хворою особою в контактної особи було виявлено інфекцію, їй оказане запобіжне лікування. Воно зможе перешкодити розвитку захворювання. Малим ітям через їхню особливу чутливість та високу вірогідність захворіти після контакту рекомендують негайно розпочати запобіжне лікування, навіть якщо наявність інфекції ще не було виявлено. Таким чином можна перешкодити інфікуванню та виникненню захворювання. Лікувальні препарати призначає лікар.

Важливо: починаючи з 1998 року, в Німеччині більше не рекомендують робити щеплення від туберкульозу.